Что значит unrated версия фильма. Чем режиссерская версия фильма отличается от обычной

ᐉ Что значит unrated версия фильма. Чем режиссерская версия фильма отличается от обычной Изучаем киноязык – режиссерская, расширенная, театральная и другие

Что значит unrated версия фильма. Чем режиссерская версия фильма отличается от обычной

Выпущенная на экраны кинотеатров версия картины далеко не всегда остается единственной. Через некоторое время после окончания проката в сети и на носителях начинают появляться новые варианты, в названиях которых обнаруживаются обозначения типа «Режиссерская», «Расширенная» или «Без цензуры». Давайте разберемся с тем, что на самом деле скрывается под этими названиями.

Цензура – это тема очень интересная, но в то же время неоднозначная. Поговорим о ней в контексте проблемы, что такое censored. И узнаем, может ли человек вообще обойтись без цензуры.

Перевод

После того как стало понятно, что такое цензура, стоит обратиться к непосредственному герою нашего сегодняшнего повествования, слову censored. Перевод его дело простое, но сначала нужно сказать вот что: это не английское существительное, а причастие второе. Например: It was censored. То есть нельзя перевести текст на появляющейся в фильме табличке с соответствующей надписью просто «цензура». Скорее следует переводить как «не дозволено цензурой» или «было подвергнуто цензуре». Последняя фраза подходит для перевода примера, который мы использовали. It was censored означает «было подвергнуто цензуре».

Цензура Газета Wieczór Wrocławia от 20—22 марта 1981 года со снятой цензурой статьёй о профсоюзе «Солидарность» (под заголовками «Co zdarzyło się w…

Цензура — контроль влади за змістом і розповсюдженням інформації, друкованої продукції, музичних і сценічних творів, творів образотворчого мистецтва, кіно-, фотоматеріалів, передач радіо і телебачення, веб-ресурсів, у деяких випадках — також приватного листування, з метою обмеження або недопущення поширення ідей і відомостей, визнаних владою шкідливими, небажаними для неї або суспільства в цілому[1].

Цензу́ра — заборона держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як правило, проявляється у придушенні вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Як привід до цензури часто називається намагання нібито дестабілізувати суспільство, над яким уряд має контроль.

Відповідно до іншого визначення, цензура — це незаконна заборона поширення інформації, її обмеження, дозування, спотворення, які здійснюються шляхом прямого або опосередкованого впливу представників органів державної влади, посадових осіб, власників засобів масової інформації на ЗМІ та журналістів з метою забезпечення своїх політичних інтересів.

Цензура в ЗМІ — це будь-яка вимога з боку органів державної влади або інших структур, спрямована, зокрема, до журналіста, власника, редактора або іншого працівника засобу масової інформації, узгоджувати певну інформацію перед її оприлюдненням, заборона її поширювати чи перешкоджання її тиражуванню і розповсюдженню в будь-який інший спосіб з метою забезпечення політичних, економічних чи інших інтересів цієї структури[2].

Таким чином, цензура в будь-якому разі є нічим іншим як методом захисту і контролю інформаційного простору з боку певних структур.

Законодавством України цензура заборонена.

Типи цензури

Російська книга 1886 року. Заборонені речення замінено крапками

Державна цензура буває відкритою та прихованою. У першому випадку видаються спеціальні закони, які забороняють публікацію або оприлюднення певних ідей. Приклади — Китай, Австралія або Саудівська Аравія, де законом заборонено відвідування веб-сторінок певної тематики. В другому випадку йдеться про залякування, коли людям забороняють висловлювати або підтримувати певні ідеї під страхом втрати роботи, суспільної позиції, загрозою їх життю або життю близьких.

Пряма цензура у свою чергу поділяється на попередній і наступний контроль. Попередній контроль полягає у тому, що відповідний урядовець (цензор) переглядає друковані видання до їх виходу у світ та дозволяє або не дозволяє публікацію. Наступний контроль — це застосування санкцій, судові переслідування та інші дії щодо автора, видавця, ЗМІ як пост-фактум оприлюднення певної інформації.[3]

Цензура в Україні

Цензура у світі

Польська газета 1981 року, де на останній сторінці вилучено повідомлення «Солідарності» про підготовку до страйку

У країнах комуністичного блоку українські й україністичні видання підлягали попередній цензурі на загальних засадах, а крім того, діяло зовнішнє радянське втручання. Дещо вільнішою була цензура в Югославії. Тоталітарні режими сьогочасності також використовують цензуру.

Компанія «Ґуґл» змушена була розробити для китайських користувачів цензурований варіант пошукової системи. Проте влада КНР надалі критикувала цю пошукову систему, а також, за даними «Ґуґла», підтримувала хакерів, які атакували корпоративну мережу та поштові аккаунти Gmail, які належали китайським правозахисникам. У березні 2010 року компанія заявила, що у квітні припиняє роботу на китайському ринку[4].

Цензура в Інтернеті

Нещодавно Комітет Захисту Журналістів вирішив провести аналіз свободи слова в різних країнах. Наголос у цьому дослідженні було зроблено на країни Азії і Близького Сходу, хоча розглядалися й інші. Як з’ясувалося, у багатьох країнах інтернет взагалі заборонений, а якщо дозволений, то тільки в інтернет-кафе, які контролюються спеціальними державними службами. Журналісти склали список з 10 країн, де з інтернетом справи зовсім погані.[5].

Див. також

• Цензура в Російській імперії
• Цензура в СРСР
• Темник (ЗМІ)
• Заборона на професії

Література

• Кирієнко О. Ю. Цензура в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 448. — ISBN 978-966-00-1359-9.

• Скабичевский А. Очерки истории русской цензуры (1700–1863). — П., 1892.
• Котович А. Духовная цензура в России. — П., 1909; Об отмене стеснений малорусского печатного слова. — П., 1910.
• Огіенко І. Як Москва нищила волю друку Київської Печерської Лаври. — Тарнів, 1921.
• Міяковський В. Ювілей цензурного акту 1876 р. Бібліографічні вісті. — Ч. 3. — Київ, 1926; Під румунським постолом. — Париж, 1937.
• Svoboda V. Shevchenko and Censorship. The Ukrainian Reviev. — Лондон, 1961–1962.
• Бутрин М. До історії австр. цензури. Архіви України. — Ч. 5. — Київ, 1970.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Сохар О. історія цензури // Часопис «Ї». — Львів, 2004. — Ч. 32.

Законодавчі джерела

• ЗУ «Про інформацію».
• ЗУ «Про друковані засоби масової інформації»
• ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»
• «Про інформаційні агентства»
• «Цивільний кодекс України»

Примітки

1. ↑ Енциклопедія історії України
2. ↑ Цензура як прояв недемократичності державної політики України у сфері засобів масової інформації / І. Гаврада // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2006. — № 5. — С. 95-106 — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
3. ↑ О. Литвиненко. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії
4. ↑ СМИ узнали дату ухода Google из Китая (lenta.ru, 19 березня 2010) (рос.)
5. ↑ Цензура в інтернеті (iChar.pp.ua, 19 жовтня 2010) (укр.)

• п
• о
• р

• Фальсифікація історії
• Damnatio memoriae
• Спалення книг і поховання книжників[en]
• Літературна інквізиція
• Цензура в Російській імперії
• Цензура в СРСР
• Цензура нацистської Німеччини
• Цензура НДР[ru]
• Ідеологічна репресія[en]
• Придушення інакодумства[en]
• Природна помилка[en]
• Мова ворожнечі
• Кримінальна говірка[en]
• Системна упередженість
• Медіа-упередження
• Цензура ісламського суспільства[en]

• Військова цензура
• Заборонені книги
• Заборонені фільми[en]
• Корпоративна цензура[en]
• Самоцензура (Кодекс Гейза)
• Спалення книг
• Відділ спеціального зберігання
• Глушіння
• Запікування[en]
• Затримка мовлення[en]
• Контент-фільтр[en]
• Змова мовчання[en]
• Ефект охолодження[en]
• Ґрати цензора[en]
• Цідило слів[en]
• Відбілювання[en]
• Евфемізм • Масове спостереження[en]
• Негласне спостереження[en]
• Моніторингові програмні продукти
• Стратегічний судовий процес проти участі громадськості[en]
• Очищення[en]
• Чистка[en]
• Отвір пам’яті[en]
• Затемнення[en]
• Викреслення[en]

• Список заборонених відеоігор[en]
• Цензура музики
• Список заборонених фільмів[en]
• Цензура в Інтернеті • Цензура книг[en]
• Політична цензура[en]
• Релігійна цензура
• Свобода совісті
• Свобода слова
• Свобода преси
• Перлюстрація[en]
• Модель пропаганди[en]
• Попередня цензура[en]
• Пікселізація
• Крадіж газет[en]
• Національний інтранет[en]
• Інтернет-поліція[en]
• Затикання рота[en]

• Ареопагітика
• Езопівська мова
• Сократівська метода
• Гра слів
• Анекдот
• Чорний гумор
• Самвидав
• Обхід інтернет-цензури[en]
• Моралістична омана[en]
• Свобода слова в країнах світу
• Інтернет-цензура і нагляд у країнах[en]
• Цензура у країнах[en]
• Дослідження ЗМІ[en]
• Таємнопис мови[en]
• Геклерове вето[en]

Как найти видеохостинг без цензуры для размещения видео. Обзор популярных платформ, их сравнение, преимущества. Зачем нужна цензура на платформах для авторов.

Обзор хостингов

Платформа YouTube не является единственным местом для публикации видео. есть много других, менее известных видеохостингов без цензуры. Работа с ними отличается технически, но организационно они похожи. Можно совмещать деятельность на нескольких сервисах, что даст возможность расширить аудиторию.

Flickr

Система – облачное хранилище и средства для просмотра видеороликов, фотографий. Одна из первых начала применять WEB-2. Преимущества – удобный интерфейс, для каждого направления творчества или бизнеса есть свои условия. Недостаток – нет русскоязычной адаптации.

Этот видеохостинг не содержит цензуры, она начинает действовать только после публичной публикации видео или фото. Подходит как средство для хранения контента. Можно создавать группы, продвигать продукт или идею. В системе учувствует более 1 млрд пользователей. Регистрация бесплатная, есть сервису и услуги, за которые нужно платить.

Яндекс.Видео

Универсальный инструмент для публикации и хранения видеоматериалов. Преимущества – бесплатная регистрация, возможность поискового продвижения роликов, связывание с другими продуктами компании. Используется пользователями как вспомогательная функция для большего охвата подписчиков платформы YouTube.

На этом видеохостинге без цензуры можно не только загружать свои материалы, но и публиковать ссылки с других платформ. Действует цензура, перед использованием изучают правила системы. Работать можно бесплатно, хорошая техническая поддержка. Недостаток – ресурс популярен только на территории СНГ, на западе о нем практически не знают.

Rutube

Это аналог YouTube со схожими функциями и интерфейсом. Используется авторами для размещения и хранения видео. Преимущество – возможность размещения материалов на других ресурсах. К ним относятся видеохостинги без цензуры, с ней, социальные сети, сайты. Целевая аудитория – зрители из России и ближайших стран.

На сервисе есть разработанная система API. Это позволяет автоматизировать процесс автоматического размещения, редактирования и распространения видеоматериалов. Для новых пользователей предоставляется инструкция по использованию. Цензура действует, контент проходит автоматическую или ручную модерацию. Зрители могут жаловаться на видео – содержание, описание, оспаривание авторства.

Vimeo

Этот видеохостинг использует цензуру, популярен на западе. Преимущество – полное отсутствие рекламы. Доход получают за платные подписки. Авторы, оформившие их, получают дополнительные возможности по оформлению и продвижению канала. Есть мобильные приложения для систем Android и IOS.

Недостаток – ограничения размера видеофайла. Он не должен превышать 500 МБ. Здесь строго соблюдаются законы об авторском праве. Это удобно для авторов с оригинальным контентом. Поэтому видеохостинг используют для продвижения музыкальных групп, авторских коллективов. Возможно совмещение с каналом YouTube.

Facebook

Эта функция появилась в социальной сети недавно. Она позволяет создавать видеоролики на платформе без перехода на другие сайты. Есть удобные графические и визуальные инструменты. При правильном подходе к рекламе станет удобным инструментом для бизнеса, социальной активности. Большой охват аудитории.

Разработана возможность загружать видео 360°, прописывать хештеги, ключевые слова. Можно совместить с аккаунтом, что повышает конверсию контента. Это не видеохостинг без цензуры, материалы могут проходить проверку автоматически или в ручном режиме. Есть система жалоба от пользователей, автоматическая защита контента от копирования.

Это российский аналог FB, однако со своими особенностями. Видеоролики можно заливать бесплатно, видеохостинг без цензуры, материал не проверяется администраторами. Недостаток – контент не участвует в поисковой выдаче, небольшая конверсия зрителей. Удобен для публикации нестандартного материала.

Есть возможность публикации контента с канала YouTube. Но просмотры не всегда учитываются, сложности с поисковым продвижением. В будущем владельцы социальной сети хотят сделать платные подписки и просмотры. Разработаны мобильные приложения, работает внутренняя система продвижения – контентная реклама, можно заказывать публикации в полуполярных группах.

Instagram

Набирающая популярность социальная сеть. В этом видеохостинге без цензуры можно публиковать видео разного содержания. Разработана система рекламы, блоггеры используют этот сервис для заработка. Популярен как мобильное приложение, но можно установить на стационарный ПК. Преимущества – хорошее качество, возможность вести прямые трансляции.

Сервис развивается, количество пользователей приближается к показателям YouTube. Удобный инструмент для заработка. Контент размещается быстро, есть инструменты для поисковой оптимизации. Недостаток – большая конкуренция. Молодому каналу сложно развиваться, нужны вложения на рекламу и продвижение.

Интересный хостинг с цензурой, где допускается публикация видео продолжительностью до 6 сек. Применяется для рекламы, юмористических скетчей, раскрутки канала YouTube. в странах СНГ не популярен из-за ограничений размера контента. Можно использовать как дополнительный канал.

Технологии позволяют добавлять видео в другие сервисы – социальные сети, видеохостинги, сайты. Охват аудитории большой, но для коммерческого использования сервис не подходит. Монетизация ниже, чем у Ютуба.